Міжнародні та європейські організації зі стандартизації не дозволяють розміщувати стандарти у вільному доступі, навіть якщо вони прийняті у країні як національні. У вільному доступі для ознайомлення розміщуються суто національні стандарти ДСТУ, на які є посилання в нормативно-правових актах https://uas.gov.ua/standardization/natsionalni-standarty-na-yaki-ye-posyla.  

Частинами другою та третьою статті 23 Закону України «Про стандартизацію» встановлено, що:

• національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обов’язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами;
• національний орган стандартизації забезпечує розміщення на своєму офіційному веб-сайті текстів національних стандартів та кодексів усталеної практики, обов’язковість застосування яких встановлена нормативно-правовими актами, а також національних стандартів (крім національних стандартів, гармонізованих з міжнародними і європейськими стандартами та національними стандартами інших країн), розроблених за рахунок бюджетних коштів, у тридцятиденний строк з дня офіційного опублікування таких актів з наданням безоплатного доступу та можливості їх пошуку за датою прийняття та/або номером, назвою, контекстом, галуззю економічної діяльності та іншими параметрами пошуку, визначеними Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про стандартизацію» видання, відтворення і розповсюдження документів міжнародних та регіональних організацій стандартизації, членом яких є національний орган стандартизації, здійснюються зазначеним органом відповідно до правил таких організацій.

Згідно правил європейських організацій зі стандартизації (Європейського комітету стандартизації CEN, Європейського комітету стандартизації в галузі електротехніки CENELEC) європейські стандарти (далі – стандарти EN) не існують як самостійні документи без їх національного впровадження.

Стандарт EN, розроблений CEN або CENELEC, має бути прийнятий як національний стандарт національним органом стандартизації.

CEN і CENELEC не продають стандарти EN, вони лише забезпечують доступ національних органів стандартизації до їх текстів. 

Після прийняття стандартів EN як національні стандарти національні органи стандартизації продають їх відповідно до правил, встановлених Настановою CEN-CENELEC Guide 10 «Настанови щодо розповсюдження та продажу публікацій CEN/CENELEC».

Міжнародні стандарти захищаються авторським правом міжнародної організації стандартизації ISO. Політика авторського права ISO POCOSA «Політика щодо розподілу, продажу та відтворення публікацій ISO та захисту авторських прав ISO» забороняє членам ISO безоплатно розповсюджувати міжнародні стандарти ISO, у тому числі ті, які прийняті на території держави члена ISO як національні стандарти.

З огляду на викладене, на вебсайті ДП «УкрНДНЦ» розміщуються тільки тексти національних стандартів (ДСТУ).

Правові та організаційні засади стандартизації в Україні установлює Закон України «Про стандартизацію» (далі – Закон про стандартизацію).

Законом про стандартизацію встановлено, що до повноважень національного органу стандартизації, зокрема належить:

• організація та координація діяльності щодо розроблення, прийняття, перевірки, перегляду, скасування та відновлення дії національних стандартів, кодексів усталеної практики та змін до них відповідно до цього Закону (пункт 1 частини другої статті 11);
• прийняття, скасування та відновлення дії національних стандартів, кодексів усталеної практики та змін до них відповідно до цього Закону (пункт 2 частини другої статті 11);
• участь у підготовці міжнародних, регіональних стандартів та кодексів усталеної практики, що розробляються відповідними міжнародними та регіональними організаціями стандартизації, членом яких є національний орган стандартизації чи з якими він співпрацює згідно з положеннями таких організацій або відповідними договорами, а також забезпечення врахування інтересів України під час провадження зазначеної діяльності (пункт 10 частини другої статті 11).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 1163 визначено, що державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (далі – ДП «УкрНДНЦ», адреса:                      вул. Святошинська, 2, м. Київ, 03115, www.uas.gov.ua) виконує функції національного органу стандартизації.

Частиною другою статті 21 Закону про стандартизацію визначено, що міжнародні та регіональні стандарти, кодекси усталеної практики та зміни до них приймаються як національні стандарти, кодекси усталеної практики та зміни до них національним органом стандартизації.

Крім того, відповідно до абзацу другого частини третьої статті 27 Закону про стандартизацію національний орган стандартизації представляє інтереси України в міжнародних та регіональних організаціях стандартизації, приймає рішення про приєднання до них, укладає договори про співробітництво та проведення робіт у сфері стандартизації з національними органами стандартизації інших держав.

Україна є: повноправним членом Міжнародної організації зі стандартизації (ISO), Міжнародної електротехнічної комісії (IEC), афілійованим членом Європейського комітету стандартизації (СЕN) і Європейського комітету стандартизації в галузі електротехніки (CENELEC), а також  підписано Меморандум про взаєморозуміння між Європейським інститутом телекомунікаційних стандартів (ETSI) та ДП «УкрНДНЦ». Участь у роботі ETSI національного органу  стандартизації прирівняна до статусу спостерігача.

ISO, IEC, СЕN, CENELEC та ETSI є міжнародно визнаними організаціями, які розробляють міжнародні та європейські стандарти.

International Fragrance Association (IFRA) не є міжнародною або регіональною організацією з стандартизації.

Відповідно до інформації розміщеної на офіційному вебсайті ДП «УкрНДНЦ» не укладено договір про співробітництво та проведення робіт у сфері стандартизації з IFRA.

З огляду на викладене, у Мінекономіки відсутня інформація щодо організацій, які надають роз’яснення стосовно стандартів IFRA та проводять навчання за такими стандартами.

Пунктом 22 частини першою статті 1 Закону України «Про стандартизацію» (далі – Закон про стандартизацію) встановлено, що технічні умови – нормативний документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинна відповідати продукція, процес або послуга, та визначає процедури, за допомогою яких може бути встановлено, чи дотримані такі вимоги.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 16 Закону про стандартизацію підприємства, установи та організації мають право у відповідних сферах діяльності та з урахуванням своїх господарських і професійних потреб організовувати та виконувати роботи із стандартизації, зокрема розробляти, приймати, перевіряти, переглядати та скасовувати стандарти, кодекси усталеної практики, технічні умови (далі – ТУ) і зміни до них, установлювати процедури їх розроблення, прийняття, перевірки, перегляду, скасування та застосування. Стандарти, кодекси усталеної практики та ТУ, прийняті підприємствами, установами та організаціями, застосовуються на добровільній основі. Право власності на стандарти, кодекси усталеної практики і ТУ, прийняті підприємствами, установами та організаціями, і видані ними каталоги належать відповідним підприємствам, установам та організаціям.

Тобто, ТУ, прийняті підприємствами, установами та організаціями, є добровільними до застосування. Право власності на ТУ, прийняті підприємствами, установами та організаціями, належать відповідним підприємствам, установам та організаціям.

Законодавством, у тому числі Законом про стандартизацію, не передбачено ведення центральними органами виконавчої влади бази технічних умов України.

Водночас, підпунктом 3.2.1. пункту 3.2. розділу 3 Статуту державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «Укрметртестстандарт»), затвердженого наказом Мінекономіки 28.09.2021 № 631 (далі – Статут), встановлено, що предметом діяльності Підприємства у сфері стандартизації є:

• проведення на замовлення суб’єкта господарювання перевірки змісту проектів технічних умов та змін до них, які розробляються суб’єктами господарювання, на відповідність нормативно-правовим актам та національним стандартам;
• ведення фонду національних стандартів та інших нормативних документів;
• упорядкування (формування і зберігання) бази даних нормативних документів «Нормативні документи, чинні в Україні» та бази даних «Технічні умови України», інформація до якої вноситься за зверненням власника технічних умов; надання послуг з розповсюдження та актуалізації баз даних, які упорядковує Підприємство;
• надання суб’єктам господарювання за їх зверненнями науково-методичної допомоги та інформаційно-консультаційних послуг у сфері стандартизації.

Тобто, для отримання інформації щодо бази даних «Технічні умови України» пропонуємо звертатися до ДП «Укрметртестстандарт».

Пунктом 5 частини першої статті 9 Закону України «Про стандартизацію» (далі – Закон про стандартизацію) встановлено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері стандартизації, належить погодження програми робіт з національної стандартизації.

Відповідно до пункту 7 частини другої статті 11 Закону про стандартизацію до повноважень національного органу стандартизації належить підготовка та затвердження програми робіт з національної стандартизації.

Згідно з абзацом третім пункту 2 частини третьої статті 13 Закону про стандартизацію до повноважень керівної ради належить схвалення проекту програми робіт з національної стандартизації.

ДП «УкрНДНЦ» розроблено та оприлюднено на вебсайті проект Програми робіт з національної стандартизації на 2024 рік.

Мінекономіки погоджено проект Програми робіт з національної стандартизації на 2024 рік без зауважень.

Наразі проект Програми робіт з національної стандартизації на 2024 рік не схвалено керівною радою національного органу стандартизації.

З огляду на викладене, з питань затвердження Програми робіт з національної стандартизації на 2024 рік варто звертатися до ДП «УкрНДНЦ».

Частиною четвертою статті 24 Закону України «Про стандартизацію» встановлено, що інформаційні послуги надаються національним органом стандартизації на договірних засадах шляхом видання, відтворення та розповсюдження офіційних текстів національних стандартів, кодексів усталеної практики та змін до них, розроблених національним органом стандартизації каталогів, іншої друкованої продукції щодо прийнятих національних стандартів, кодексів усталеної практики та змін до них, а також стандартів, кодексів усталеної практики, документів та змін до них відповідних міжнародних та регіональних організацій стандартизації, членом яких є національний орган стандартизації чи з якими він співпрацює відповідно до положень таких організацій або відповідних договорів, інших інформаційних та довідкових видань з питань стандартизації, а також шляхом їх розповсюдження інформаційними мережами в порядку ініціативи та на замовлення.

З огляду на викладене, з питань ознайомлення з текстами зазначених національних стандартів рекомендуємо звертатися до ДП «УкрНДНЦ».

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 24 Закону України «Про стандартизацію»:

• для подання інформації заінтересованим сторонам національний орган стандартизації формує та веде національний фонд нормативних документів, функціонує як Національний інформаційний центр міжнародної інформаційної мережі (ISONET), складає та веде каталог національних стандартів та кодексів усталеної практики;
• інформаційні послуги надаються національним органом стандартизації на договірних засадах шляхом видання, відтворення та розповсюдження офіційних текстів національних стандартів, кодексів усталеної практики та змін до них, розроблених національним органом стандартизації каталогів, іншої друкованої продукції щодо прийнятих національних стандартів, кодексів усталеної практики та змін до них, а також стандартів, кодексів усталеної практики, документів та змін до них відповідних міжнародних та регіональних організацій стандартизації, членом яких є національний орган стандартизації чи з якими він співпрацює відповідно до положень таких організацій або відповідних договорів, інших інформаційних та довідкових видань з питань стандартизації, а також шляхом їх розповсюдження інформаційними мережами в порядку ініціативи та на замовлення.

Каталог національних стандартів та кодексів усталеної практики розміщено на вебсайті ДП «УкрНДНЦ» (http://katalog.uas.org.ua/).

Відповідно до Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» (далі – Закон) до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання (Мінекономіки), належить формування та ведення, зокрема бази даних про технічні регламенти (далі – база даних).

На виконання вимог Закону Мінекономіки забезпечено формування та ведення такої база даних шляхом створення автоматизованої системи «Технічні регламенти», яка функціонує з 01.07.2020, та доступ до якої здійснюється з офіційного вебсайту Мінекономіки через банер «База даних про технічні регламенти» або мережу Інтернет за посиланням: https://astr.me.gov.ua, що дає можливість суб’єктам господарювання ознайомитись з актуальною інформацією про усі прийняті в Україні технічні регламенти.

База даних містить відомості, зокрема, про:

• прийняття технічних регламентів, їх перегляд, внесення до них змін, визнання їх такими, що втратили чинність, чи їх скасування;
• посилання на документи, на основі яких розроблено технічні регламенти;
• стандарти, обов’язковість застосування яких установлена технічними регламентами;
• методичні рекомендації із застосування технічних регламентів;
• секторальні (міжсекторальні) групи призначених органів з оцінки відповідності;
• переліки призначених органів з оцінки відповідності стосовно кожного технічного регламенту.

Особливості оприлюднення та обговорення проектів технічних регламентів і процедур оцінки відповідності регулюються статтею 17 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» (далі – Закон про технічні регламенти)

Так, частиною першою зазначеної статті встановлено, що:

• не пізніше дня подання проекту технічного регламенту чи процедури оцінки відповідності для погодження заінтересованими органами відповідний державний орган, що його розробив, розміщує на своєму офіційному веб-сайті повідомлення про оприлюднення відповідного проекту, а в разі потреби – додатково оприлюднює це повідомлення в інший спосіб, визначений Законом України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” (далі – Закон про регуляторну політику);
• крім інформації, визначеної Законом про регуляторну політику, у повідомленні про оприлюднення проекту технічного регламенту чи процедури оцінки відповідності додатково зазначаються:
• назва проекту та найменування відповідного державного органу, що його розробив;
• види продукції, на які передбачається поширити дію розробленого технічного регламенту чи процедури оцінки відповідності;
• стисле зазначення цілі та обґрунтування необхідності прийняття технічного регламенту або процедури оцінки відповідності;
• інформація про відповідність проекту відповідним міжнародним стандартам або настановам чи рекомендаціям міжнародних організацій стандартизації щодо процедур оцінки відповідності.

Відповідно до частини другої зазначеної статті проект технічного регламенту чи процедури оцінки відповідності повинен бути оприлюднений на офіційному веб-сайті відповідного державного органу, який його розробив, та розміщуватися на ньому з дня розміщення на цьому ж веб-сайті повідомлення про оприлюднення відповідного проекту до закінчення строку подання письмових коментарів до цього проекту, що дозволяє заінтересованим сторонам ознайомитись із зазначеним проектом та надати його розробнику пропозиції та зауваження.

У разі потреби відповідний державний орган додатково оприлюднює проект технічного регламенту чи процедури оцінки відповідності в інший спосіб, визначений Законом про регуляторну політику.

Законами про технічні регламенти та про регуляторну політику не передбачено розміщення разом з проектом Технічного регламенту офіційного перекладу базового акту законодавства ЄС, який є основою Технічного регламенту.

Що стосується непроведення публічних консультацій згідно з Порядком проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. № 996, то у разі не включення розробниками проектів технічних регламентів та процедур оцінки відповідності до орієнтовного плану проведення консультацій з громадськістю, зазначений Порядок дозволяє інститутам громадянського суспільства ініціювати проведення консультацій з громадськістю з питань, не включених до орієнтовного плану, шляхом подання відповідних пропозицій громадській раді або безпосередньо органу виконавчої влади.

При цьому, у разі коли пропозиція щодо проведення консультацій з громадськістю з одного питання надійшла не менше ніж від трьох інститутів громадянського суспільства, такі консультації проводяться обов’язково.

Також звертаємо увагу, що відповідно до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 950, під час підготовки проекту акта Кабінету Міністрів України з питань, що стосуються формування та реалізації державної соціальної та економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин, відповідний проект акта в обов’язковому порядку надсилається уповноваженому представнику всеукраїнських профспілок, їх об’єднань та уповноваженому представнику всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців.

Також інформуємо, що зважаючи на узяті Україною зобов’язання в рамках Угоди про асоціацію із ЄС щодо приведення системи технічного регулювання у повну відповідність до актів законодавства ЄС та його практик, розробники проектів технічних регламентів та процедур оцінки відповідності позбавлені можливості враховувати зауваження заінтересованих осіб, які не узгоджуються із актами законодавства ЄС, на основі яких розробляються певні технічні регламенти, та відповідними практиками.

Частиною другою статті 17 Закону України «Про стандартизацію» (далі – Закон про стандартизацію) встановлено, що національні стандарти, кодекси усталеної практики та зміни до них розробляються на основі:

1) міжнародних стандартів, кодексів усталеної практики та змін до них, якщо вони вже прийняті або перебувають на завершальній стадії розроблення, або відповідних їх частин, крім випадків, якщо такі стандарти, кодекси та зміни є неефективними або невідповідними, зокрема з огляду на недостатній рівень захисту, суттєві кліматичні чи географічні фактори або технологічні проблеми;

2) регіональних стандартів, кодексів усталеної практики та змін до них або відповідних їх частин у разі, якщо міжнародні стандарти, кодекси усталеної практики та зміни до них не можуть бути використані з причин, зазначених у пункті першому цієї частини;

3) стандартів, кодексів усталеної практики та змін до них або відповідних їх частин держав, що є членами відповідних міжнародних чи регіональних організацій стандартизації та з якими укладено відповідні міжнародні договори України про співробітництво і проведення робіт у сфері стандартизації;

4) наукових досягнень, знань і практики.

Крім того, частинами третьою та четвертою Закону про стандартизацію встановлено, що:

• у разі якщо міжнародні стандарти, кодекси усталеної практики та зміни до них, визначені частиною другою цієї статті, не беруться за основу для національного стандарту, кодексу усталеної практики та змін до них, національний орган стандартизації надає письмове пояснення на запит заінтересованої сторони;
• у разі прийняття європейського стандарту як національного забезпечується ідентичність національного стандарту відповідному європейському стандарту. З дня набрання чинності національним стандартом, що є ідентичним європейському стандарту, повинен бути скасований національний стандарт, положення якого суперечать положенням відповідного національного стандарту, що є ідентичним європейському стандарту.

Наразі фонд національних стандартів становить 45 625 національних стандартів, з яких:

• 8 080 – гармонізовані з міжнародними;
• 29 934 – гармонізовані з європейськими.

У грудні 2022 року ДП «УкрНДНЦ» прийнято 20 634 (усі чинні європейські стандарти на липень 2022 року) національні стандарти, гармонізовані з міжнародними та європейськими методом підтвердження (мовою оригіналу), з яких:

• 20 595 – гармонізовані з європейськими;
• 39 – гармонізовані з міжнародними.

При цьому, ДП «УкрНДНЦ» встановлено строк набрання чинності 20 595 національних стандартів, гармонізованих з європейськими 01.01.2024.

Тобто, було передбачено один рік для опрацювання технічними комітетами стандартизації усіх національних стандартів, які можуть суперечити європейським, з метою їх скасування або внесення до них змін.

Стосовно більш детальної інформації щодо скасування національних стандартів, які можуть суперечити європейським, рекомендуємо звернутися до ДП «УкрНДНЦ».

Правові та організаційні засади стандартизації в Україні установлює Закон України «Про стандартизацію» (далі – Закон про стандартизацію).

Статтею 28 Закону про стандартизацію встановлено, що:

• роботи із стандартизації фінансуються їх замовниками (частина перша);
• джерелами фінансування є: кошти Державного бюджету України; кошти, передбачені на виконання програм і проектів; власні та залучені кошти суб’єктів господарювання; інші не заборонені законодавством джерела фінансування (частина друга).

Також, Законом про стандартизацію визначені витрати на виконання робіт із стандартизації, а саме статтею 29 передбачено, що:

• витрати суб’єктів господарювання, пов’язані з розробленням стандартів, кодексів усталеної практики, у тому числі національних, та технічних умов, участю в роботі міжнародних та регіональних організацій стандартизації, належать до витрат, пов’язаних з науково-технічним забезпеченням їх господарської діяльності;
• витрати бюджетних установ, пов’язані з розробленням стандартів, кодексів усталеної практики, у тому числі національних, та технічних умов, відшкодовуються за рахунок коштів, передбачених на утримання таких установ;
• замовниками послуг з виконання робіт з національної стандартизації за рахунок коштів Державного бюджету України є центральні органи виконавчої влади, а єдиним надавачем таких послуг – національний орган стандартизації;
• державна закупівля послуг з виконання робіт з національної стандартизації за рахунок коштів Державного бюджету України здійснюється відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі».

Тобто, розробники можуть отримувати кошти за надання послуг з розроблення національних стандартів.

Водночас, заінтересовані сторони можуть отримувати непрямі вигоди від участі у процесі розроблення стандартів, зокрема отримання інформації щодо положень стандартів на етапі їх розроблення, можливість врахування позиції заінтересованої сторони у тексті проекту стандарта, тощо.