Продукція, що пройшла оцінку відповідності вимогам національних технічних регламентів не може вважатися такою, що відповідає вимогам законодавства ЄС або інших країн світу.

Більшість держав, в тому числі країни-члени Європейського Союзу та Україна є членами Світової організації торгівлі, які в своїй діяльності зобов’язані керуватися положеннями Угоди про технічні бар’єри у торгівлі, що є додатком до Марракеської угоди про заснування Світової організації торгівлі 1994 року (далі – Угода ТБТ).

Стосовно процедур оцінки відповідності стаття 5 Угоди ТБТ передбачає дотримання принципу недискримінації щодо доступу постачальника товарів аналогічних до товарів національного виробництва чи походженням з будь-якої іншої країни СОТ, за порівнювальних умов. 

Так, параграфом 1 статті 6 Угоди ТБТ, зокрема визначено, що стосується центральних урядових органів, то члени СОТ в разі можливості забезпечують визнання результатів процедур оцінки відповідності в країнах інших членів, навіть якщо такі процедури відрізняються від їхніх, за умови, що вони переконані в тому, що такі процедури надають таку саму впевненість у відповідності із застосовними технічними регламентами чи стандартами, що й їхні процедури. Визнається, що може знадобитися проведення попередніх консультацій для досягнення взаємно прийнятної домовленості. А згідно з параграфом 3 статті 6 Угоди ТБТ на запит інших членів члени СОТ заохочуються розпочинати переговори для укладення угод з метою взаємного визнання результатів робіт з оцінки відповідності кожного з них.

На сьогодні між Україною та ЄС угод щодо взаємного визнання результатів робіт з оцінки відповідності не укладено.

Також визнання в ЄС українських сертифікатів може здійснюватись на основі договорів між органами з оцінки

Відповідно до частини першої статті 11 Закону продукція, що вводиться в обіг, надається на ринку або вводиться в експлуатацію, а згідно з деякими технічними регламентами – також продукція, що виготовляється та/або вводиться в експлуатацію виробником для використання у власних цілях, повинна відповідати вимогам усіх чинних технічних регламентів, які застосовуються до такої продукції, крім випадків, визначених у статті 12 цього Закону (особливості перехідних періодів застосування технічних регламентів) та у відповідних технічних регламентах.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 05.01.2021 № 8, якою затверджено Технічний регламент піротехнічних засобів (далі – Технічний регламент 2), встановлено, що надання на ринку піротехнічних виробів, які відповідають вимогам Технічного регламенту піротехнічних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 839 (далі – Технічний регламент 1), та введені в обіг до дня набрання чинності цією постановою, не може бути заборонено або обмежено з причини невідповідності таких піротехнічних виробів вимогам затвердженого цією постановою Технічного регламенту.

Метою встановлення перехідного періоду є надання можливості виробникам та органам з оцінки відповідності поступово пристосуватися до процедур оцінки відповідності, передбачених Технічним регламентом 2, а також надання виробникам, імпортерам та розповсюджувачам часу для реалізації піротехнічних виробів, виготовлених згідно з Технічним регламентом 1.

У зв’язку з цим вважаємо, що:

піротехнічні вироби, які не будуть введені в обіг до втрати чинності Технічним регламентом 1 (до 14.01.2022), надалі зможуть вводитись в обіг лише за умови їх відповідності вимогам Технічного 

Департамент регуляторної політики та підприємництва (інд. 36)

Реформування системи технічного регулювання шляхом приведення її у відповідність до європейської моделі є однією із важливих складових для інтеграції України в європейський економічний простір.

Згідно із статтею 56 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, Україна вживає необхідних заходів з метою поступового досягнення відповідності з технічними регламентами ЄС та системами стандартизації, метрології, акредитації, робіт з оцінки відповідності та ринкового нагляду ЄС та зобов’язується дотримуватися принципів та практик, викладених в актуальних рішеннях та регламентах ЄС.

Україна на шляху до реформування своєї системи технічного регулювання прийняла, зокрема, Закон України “Про технічні регламенти та оцінку відповідності” (далі – Закон), який визначає правові та організаційні засади розроблення, прийняття та застосування технічних регламентів і передбачених ними процедур оцінки відповідності.

Так, згідно із Законом технічним регламентом є нормативно-правовий акт, в якому визначено характеристики продукції або пов’язані з ними процеси та методи виробництва, включаючи відповідні адміністративні положення, додержання яких є обов’язковим. Він може також включати або виключно стосуватися вимог до термінології, позначень, пакування, маркування чи етикетування в тій мірі, в якій вони застосовуються до продукції, процесу або методу виробництва.

Статтею 9 Закону, зокрема, визначено, що:

цілями прийняття технічних регламентів є захист життя та здоров’я людей, тварин і рослин, охорона довкілля та природних ресурсів, забезпечення енергоефективності, захист майна,

Способи доведення відповідності продукції вимогам технічного регламенту визначені в самому технічному регламенті, дія якого поширюється на відповідну продукцію.

Наприклад, деякі технічні регламенти містять вимогу щодо проведення виробником або забезпечення проведення оцінки відповідності продукції, складення за її результатами декларації про відповідність та нанесення на продукцію знака відповідності технічним регламентам.

Отже, під час визначення способу доведення відповідності продукції вимогам технічного регламенту необхідно керуватися саме положеннями технічного регламенту, дія якого поширюється на відповідну продукцію.

Правові та організаційні засади розроблення, прийняття та застосування технічних регламентів і передбачених ними процедур оцінки відповідності визначені Законом України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» (далі – Закон).

Відповідно до частини першої статті 11 Закону продукція, що вводиться в обіг, надається на ринку або вводиться в експлуатацію, а згідно з деякими технічними регламентами – також продукція, що виготовляється та/або вводиться в експлуатацію виробником для використання у власних цілях, повинна відповідати вимогам усіх чинних технічних регламентів, які застосовуються до такої продукції, крім випадків, визначених у статті 12 цього Закону (особливості перехідних періодів застосування технічних регламентів) та у відповідних технічних регламентах.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 05.01.2021 № 8, якою затверджено Технічний регламент піротехнічних засобів (далі – Технічний регламент 2), встановлено, що надання на ринку піротехнічних виробів, які відповідають вимогам Технічного регламенту піротехнічних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 839 (далі – Технічний регламент 1), та введені в обіг до дня набрання чинності цією постановою, не може бути заборонено або обмежено з причини невідповідності таких піротехнічних виробів вимогам затвердженого цією постановою Технічного регламенту.

Метою встановлення перехідного періоду є надання можливості виробникам та органам з оцінки відповідності поступово пристосуватися до процедур оцінки відповідності, передбачених Технічним регламентом 2, а також надання виробникам, імпортерам та розповсюджувачам часу для реалізації піротехнічних виробів, виготовлених згідно з Технічним регламентом 1.

Правові, організаційні та економічні засади акредитації органів з оцінки відповідності в Україні визначає Закон України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності», відповідно до статті 6 якого основними функціями національного органу України з акредитації (НААУ), зокрема є ведення реєстру акредитованих органів з оцінки відповідності (випробувальних, калібрувальних, медичних лабораторій, органів з сертифікації продукції, систем менеджменту, персоналу, органів з інспектування). Вказаний реєстр акредитованих органів з оцінки відповідності оприлюднюється на офіційному вебсайті НААУ та містить відомості про найменування такого органу, його місцезнаходження, контактні дані, номер та термін дії атестата про акредитацію, узагальнену сферу акредитації. Разом з цим, за інформацією наданою НААУ, до Агентства надійшло дві заявки на акредитацію для виконання робіт з оцінки відповідності продукції вимогам Технічного регламенту шумового випромінювання у навколишнє середовище від обладнання, що використовується ззовні приміщень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1186.

Правові та організаційні засади стандартизації в Україні установлює Закон України “Про стандартизацію” (далі – Закон).
Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону у разі прийняття європейського стандарту як національного забезпечується ідентичність національного стандарту відповідному європейському стандарту. З дня набрання чинності національним стандартом, що є ідентичним європейському стандарту, повинен бути скасований національний стандарт, положення якого суперечать положенням відповідного національного стандарту, що є ідентичним європейському стандарту.
Тобто, одночасно на один і той же об’єкт стандартизації не можуть діяти національні стандарти та національні стандарти, гармонізовані з європейськими.

У розумінні Закону України “Про технічні регламенти та оцінку відповідності” (далі – Закон), яким визначені правові та організаційні засади застосування технічних регламентів і передбачених ними процедур оцінки відповідності, термін “введення в обіг” означає надання продукції на ринку України в перший раз, а термін “надання на ринку” – будь-яке платне або безоплатне постачання продукції для розповсюдження, споживання чи використання на ринку України у процесі провадження господарської діяльності.

Для цілей законодавства у сфері технічного регулювання термін “постачання продукції” вживається у значенні, наведеному в Законі України “Про загальну безпечність нехарчової продукції” (частина друга статті 1 Закону), згідно з яким постачання продукції – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу права власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Ураховуючи зазначене, момент (дата) введення в обіг продукції іноземного виробництва співпадає з моментом (датою) її митного оформлення в митному режимі імпорту, реімпорту або будь-якому іншому митному режимі, що передбачає вільний обіг цієї продукції на митній території України, в тому випадку, коли постачання відповідної продукції імпортером на територію України здійснюється з метою її розповсюдження, споживання чи використання на ринку України у процесі провадження господарської діяльності.

Мінекономіки є центральним органом виконавчої влади, здійснює свою діяльність відповідно до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, і не проводить калібрування засобів вимірювальної техніки.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» калібруванню в добровільному порядку можуть підлягати засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері та/або поза сферою законодавчо регульованої метрології.

Калібрування засобів вимірювальної техніки проводиться:

науковими метрологічними центрами;

метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, акредитованими національним органом України з акредитації;

метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, які мають документально підтверджену простежуваність своїх еталонів до національних еталонів, еталонів інших держав або міжнародних еталонів відповідних одиниць вимірювання.

Калібрування та оформлення його результатів проводяться відповідно до національних стандартів, гармонізованих з відповідними міжнародними та європейськими стандартами, та документів, прийнятих міжнародними та регіональними організаціями з метрології.

На вебсайті Національного агентства з акредитації України (https://naau.org.ua) розміщено Перелік калібрувальних лабораторій, акредитованих на відповідність вимогам ДСТУ ISO/IEC 17025, який містить сфери акредитації.

Водночас відповідно до статті 10 Закону України «Про оборону України» Міністерство оборони України забезпечує нормативно-правове регулювання відносин у сфері військової стандартизації та встановлює порядок розроблення, прийняття, внесення змін, скасування, відновлення дії, оприлюднення, запровадження та застосування військових стандартів.

Згідно із статтею 15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» забезпечення єдності вимірювань у сфері оборони України здійснюється з урахуванням особливостей, визначених Кабінетом Міністрів України.

З огляду на викладене, стосовно надання роз’яснень щодо положень ДСТУ STANAG 4704:2018 (STANAG 4704 Ed:2/ALogP-33 Ed. A Ver. 1, IDT) «Вимоги НАТО щодо метрологічного забезпечення засобів випробування та вимірювальної техніки», ДСТУ STANAG 4704:2018 (STANAG 4704 Ed:2/ALogP-33.2 Ed. A Ver. 1, IDT) «Калібрувальні інтервали» та їх застосування пропонуємо звернутися до Міністерства оборони України.

регулює відносини, що виникають в процесі провадження метрологічної діяльності.

Статтями 18 та 18¹ Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (далі – Закон) визначено положення щодо уповноваження на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та плати за видачу свідоцтва про уповноваження на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології (далі – свідоцтво про уповноваження).

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону для одержання свідоцтва про уповноваження наукові метрологічні центри, метрологічні центри та повірочні лабораторії (далі – заявники) подають до органу з уповноваження (Мінекономіки) заяву про уповноваження.

Якщо уповноважується відокремлений підрозділ юридичної особи, заява подається підприємством чи організацією, до складу якої належить цей підрозділ.

До заяви про уповноваження додаються:

паспорт повірочної лабораторії заявника або його відокремленого підрозділу, який буде виконувати роботи з повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затверджений керівником заявника;

проект сфери уповноваження заявника на проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, який повинен містити відомості про категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та їх метрологічні характеристики, підписаний керівником заявника. У разі якщо заявник входить до складу підприємства чи організації як відокремлений підрозділ, проект сфери уповноваження підписується керівником цього підприємства чи організації;

копія договору користування приміщенням (найму приміщення), укладеного не менше ніж на п’ять років, засвідчена заявником (у разі якщо заявник не має власного приміщення, необхідного для виконання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки відповідно до заявленої сфери уповноваження);

платіжний документ (платіжне доручення, квитанція) про сплату плати за видачу свідоцтва про уповноваження з відміткою банку, відділення поштового зв’язку або коду проведеної операції.

Порядок видачі або відмови у видачі свідоцтва про уповноваження на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, його анулювання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 117. Цим Порядком визначені положення щодо заповнення заяви про уповноваження.

Примірні (зразкові) форми паспорту повірочної лабораторії заявника або його відокремленого підрозділута проекту сфери уповноваження на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, затверджені наказом Мінекономіки
від 08.10.2020 № 2004. Зазначені форми та інформація щодо реквізитів оплати за видачу свідоцтва про уповноваження розміщені на вебсайті Мінекономіки (http://www.me.gov.ua) в підрозділі «Метрологія» розділу «Технічне регулювання» рубрики «Діяльність».