ОЦІНКА ВІДПОВІДНОСТІ

Про оцінку відповідності

Рубрика “Оцінка відповідності” містить необхідну інформацію про систему оцінки відповідності продукції вимогам технічних регламентів в Україні, а саме:

  • нормативно-правову базу, яка регулює діяльність у сфері технічного регулювання та оцінки відповідності;
  • посилання на офіційний веб-сайт Мінекономрозвитку, де міститься інформація про перелік чинних технічних регламентів та план їх розроблення;
  • посилання на офіційний веб-сайт Мінекономрозвитку, де міститься інформація про перелік призначених органів з оцінки відповідності та реєстр призначених органів з оцінки відповідності (ООВ) вимогам технічних регламентів;
  • найбільш типові питання представників бізнесу та відповіді на них.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА

Угода про технічні бар’єри в торгівлі Світової організації торгівлі (Угода ТБТ СОТ)

Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (Глава 3 "Технічні бар’єри у торгівлі", статті 53-58)

ЗАКОН УКРАЇНИ “Про технічні регламенти та оцінку відповідності”

ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ “Про затвердження модулів оцінки відповідності, які використовуються для розроблення процедур оцінки відповідності, та правил використання модулів оцінки відповідності”

ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ “Про затвердження форми, опису знака відповідності технічним регламентам, правил та умов його нанесення”

ТЕХНІЧНІ РЕГЛАМЕНТИ

Перелік чинних технічних регламентів

План розроблення технічних регламентів на 2019 рік
Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05.03.2019 № 347 «Про затвердження плану розроблення технічних регламентів на 2019 рік»

ОЦІНКА ВІДПОВІДНОСТІ

Перелік органів з оцінки відповідності

Перелік призначених органів з оцінки відповідності:

ВІДЕО

ПИТАННЯ ТА ВІДПОВІДІ

___Відповідно до статті 24 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» визначено, що добровільна оцінка відповідності здійснюється на добровільних засадах, в будь-яких формах, включаючи випробування, декларування відповідності, сертифікацію та інспектування, та на відповідність будь-яким заявленим вимогам.

___Загальні принципи маркування продукції знаком відповідності технічним регламентам визначені статтею 30 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», а саме:
___– знак відповідності технічним регламентам повинен наноситися лише на продукцію, для якої його нанесення передбачене конкретними технічними регламентами, та не повинен наноситися на будь-яку іншу продукцію;
___– виробник шляхом нанесення знака відповідності технічним регламентам ним самим або його уповноваженим представником вказує на те, що він бере на себе відповідальність за відповідність продукції всім вимогам, які застосовуються до зазначеної продукції та визначені у відповідних технічних регламентах, якими передбачене нанесення знака відповідності технічним регламентам;
___– знак відповідності технічним регламентам повинен бути єдиним маркуванням, що засвідчує відповідність продукції вимогам, які застосовуються до зазначеної продукції та визначені у відповідних технічних регламентах, якими передбачене нанесення знака відповідності технічним регламентам. Нанесення на продукцію інших маркувань, знаків або написів, які можуть вводити в оману третіх осіб щодо значення чи форми знака відповідності технічним регламентам, забороняється. Будь-яке інше маркування може бути нанесене на продукцію за умови, що це не вплине негативно на видимість, розбірливість та значення знака відповідності технічним регламентам.

___Питання визнання результатів оцінки відповідності, проведеної за межами України, регулюються статтею 45 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності.
___Так, частиною першою зазначеної статті встановлюється загальний принцип визнання результатів оцінки відповідності, проведеної за межами України, який застосовується для усіх способів визнання: результати оцінки відповідності вимогам технічних регламентів, проведеної в іншій державі, приймаються і визнаються в Україні, якщо застосовані в цій державі процедури оцінки відповідності (навіть якщо вони відрізняються від українських процедур) забезпечують такий самий рівень відповідності вимогам відповідних технічних регламентів, як і українські процедури оцінки відповідності.
___Частинами другою та третьою вищезазначеної статті Закону визначені способи прийняття та визнання результатів оцінки відповідності, проведеної за межами України:
___1) у разі, якщо між Україною та іншою державою укладено міжнародний договір України про взаємне визнання результатів робіт з оцінки відповідності, то документи про відповідність вимогам технічних регламентів, видані за результатами оцінки відповідності, проведеної в іншій державі, приймаються в Україні без проведення будь-яких додаткових процедур;
___2) результати оцінки відповідності вимогам технічних регламентів, проведеної іноземними акредитованими органами з оцінки відповідності, можуть визнаватися призначеними органами на підставі договорів з такими органами з оцінки відповідності, за умови якщо:
___національні органи з акредитації, які акредитують органи з оцінки відповідності як в Україні, так і в іншій державі, є членами міжнародної або регіональної організації з акредитації та/або уклали угоду про взаємне визнання з такою організацією стосовно відповідних видів діяльності з оцінки відповідності (Національне агентство з акредитації України є членом ЕА (підписант ЕА ВLА), ILAC (підписант ILAC MRA) та IAF (підписант IAF MLA);
___призначений орган на підставі документа про відповідність, виданого іноземним органом з оцінки відповідності, застосовує процедуру оцінки відповідності або її частину та видає документ про відповідність, передбачений цією процедурою, під свою відповідальність.
___Отже, зважаючи на вимоги національного законодавства, український орган з оцінки відповідності, призначений в установленому порядку на проведення оцінки відповідності продукції вимогам відповідного технічного регламенту, в першу чергу повинен провести аналіз забезпечення застосованих в іншій державі процедур оцінки відповідності певної продукції такого ж самого рівня відповідності певної продукції вимогам відповідних технічних регламентів, як і українські процедури оцінки відповідності.
___У разі позитивних результатів проведеного аналізу, український призначений орган з оцінки відповідності повинен отримати інформацію від іноземного органу з оцінки відповідності про наявність у нього акредитації у відповідній сфері та перевірити, чи національний орган з акредитації, який акредитував такий іноземний орган з оцінки відповідності є членом міжнародної або регіональної організації з акредитації та/або уклав угоду про взаємне визнання з такою організацією стосовно відповідних видів діяльності з оцінки відповідності.
___Лише при дотриманні вищезазначених умов призначений орган з оцінки відповідності має право укладати з іноземним акредитованим органом з оцінки відповідності угоду (договір) про визнання результатів робіт з оцінки відповідності.
___Що стосується умов таких угод (договорів), то вони визначаються за домовленістю сторін.

___Процедури визнання в країнах ЄС результатів робіт з оцінки відповідності, проведених в Україні, є ідентичними з українськими:
___або на основі міжнародних договорів (поки що такі відсутні);
___або на основі договорів між органами з оцінки відповідності, але виключно за наявності волевиявлення певного іноземного органу з оцінки відповідності визнавати результати робіт з оцінки відповідності, проведені в Україні.
___Інформація про співпрацю українських органів з оцінки відповідності з іноземними органами розміщена на сайті Мінекономрозвитку.

___Основний принцип правил Європейського Союзу щодо продукції полягає в тому, що незалежно від походження вона повинна відповідати застосовному Гармонізованому законодавству Союзу при введенні в обіг на території ЄС. До продукції, виготовленої в Європейському Союзі, та продукції з країн поза межами ЄС, ставлення однакове.
___Знак CE означає відповідність продукції законодавству ЄС, яке застосовується до цієї продукції та вимагає маркування знаком CE.
___Він наноситься на продукцію, яка вводиться в обіг на ринку ЄС, ЄЕЗ та Туреччини, незалежно від того, де вона виробляється.
___Регламент EC № 765/2008 встановлює загальні принципи, що регламентують маркування знаком CE, у той час як Рішення № 768/2008/ЕС регламентує правила його нанесення.
___Знак CE наноситься виробником (який є або не є резидентом Союзу) або його уповноваженим представником, який є резидентом Союзу.
___Наносячи знак CE виробник заявляє під свою виключну відповідальність, що продукція відповідає всім застосовним законодавчим вимогам Союзу та успішне виконання необхідних процедур оцінки відповідності.
___Знак CE має бути нанесений до того, як будь-яка продукція, на яку повинен бути нанесений цей знак, буде введена в обіг, якщо інше не передбачено конкретним Гармонізованим законодавством Союзу.
___Якщо на продукцію поширюються кілька актів законодавства ЄС, які передбачають нанесення знака CE, цей знак означає, що ця продукція відповідає положенням всіх цих актів.
___Продукція не може бути маркована знаком CE, якщо не неї не поширюється Гармонізоване законодавство Союзу, яке передбачає його нанесення.
___Більш детальну інформацію щодо маркування знаком СЕ та вимог ЄС у сфері технічного регулювання можна отримати з Блакитної настанови, яка розміщена на сайті Мінекономрозвитку.

___Статтею 57 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС передбачена домовленість укласти Угоду АСАА, яка охоплює один або кілька секторів промислової продукції, після повного узгодження галузевого та горизонтального законодавства України, інституцій та стандартів з галузевим і горизонтальним законодавством, інституціями та стандартами ЄС.
___Мінекономрозвитку вжило необхідних заходів щодо підготовки до підписання Угоди АСАА у пріоритетних секторах промислової продукції (низьковольтне обладнання, електромагнітна сумісність, машини) шляхом забезпечення прийняття відповідних технічних регламентів, національних стандартів та затвердження їх переліків, створення інфраструктури призначених органів.
___Оскільки підписання Угоди є двостороннім процесом, перевірка європейською стороною готовності українських інституцій працювати в умовах адаптованого законодавства у вищезазначених пріоритетних секторах промислової продукції розпочнеться після отримання від неї згоди.
___Отже, на сьогодні відсутня можливість передбачити кінцеву дату укладання зазначеної Угоди, але ми сподіваємось, що європейська сторона не забариться із визначенням строків зазначеної перевірки.

___Вимоги до декларування відповідності вимогам технічних регламентів встановлені у статті 28 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», відповідно до якої у випадках, визначених у технічних регламентах, якими передбачене застосування процедур оцінки відповідності, виробник або уповноважений представник (від імені та під відповідальність виробника) повинен складати декларацію про відповідність.
___У декларації про відповідність заявляється про те, що виконання вимог, які застосовуються до продукції та визначені у відповідних технічних регламентах, було доведено. Декларація про відповідність складається згідно з вимогами до її змісту, примірною структурою чи формою, що встановлюються відповідними технічними регламентами.
___У разі якщо на певний вид продукції поширюється дія кількох технічних регламентів, що вимагають складання декларації про відповідність, повинна бути складена єдина декларація про відповідність стосовно всіх таких технічних регламентів, якщо це передбачено відповідними технічними регламентами. В такій декларації про відповідність повинні бути зазначені відповідні технічні регламенти, включаючи відомості про їх офіційне опублікування.
___Єдина декларація про відповідність може мати форму досьє, яке складається з відповідних окремих декларацій про відповідність.
___У випадках та відповідно до вимог, визначених у певних технічних регламентах, продукція при наданні на ринку або введенні в експлуатацію (експлуатації) повинна супроводжуватися декларацією про відповідність, її копією чи спрощеною декларацією про відповідність.
___Декларація про відповідність повинна бути складена державною мовою, а в разі якщо вона була складена іншою мовою – перекладена на державну мову.
___Якщо технічним регламентом вимагається супроводження продукції при наданні на ринку або введенні в експлуатацію (експлуатації) декларацією про відповідність, її копією чи спрощеною декларацією про відповідність, така декларація повинна бути складена або перекладена згідно з вимогами закону про порядок застосування мов.
___Окремими технічними регламентами можуть бути встановлені вимоги щодо додаткового застосування в декларації про відповідність або її копії інших мов.
___Виробник шляхом складання декларації про відповідність бере на себе відповідальність за відповідність продукції вимогам, визначеним у відповідних технічних регламентах.
___Інформація щодо участі третьої сторони в оцінці відповідності продукції вимогам технічних регламентів за певним модулем зазначається в декларації про відповідність у разі, якщо це передбачено вимогами певного технічного регламенту щодо форми, змісту чи примірної структури декларації про відповідність.
___Ураховуючи зазначене, під час складення декларації про відповідність виробники або їх уповноважені представники повинні керуватися безпосередньо Законом України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», вимогами відповідних технічних регламентів, а також якщо це передбачено технічними регламентами – Модулями оцінки відповідності, у разі встановлення ними вимог щодо складання декларації про відповідність.

___Відповідно до Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» акредитовані випробувальні лабораторії виробників можуть виконувати окремі роботи з оцінки відповідності продукції вимогам технічних регламентів, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом.
___На сьогодні окремими технічними регламентами передбачено випробування продукції акредитованою випробувальною лабораторією виробника без звернення до призначеного органу з оцінки відповідності (модулі А та С, а також А1, А2, та С1, С2 за бажанням самого виробника продукції).
___При цьому, акредитована випробувальна лабораторія виробника не підлягає призначенню, і вона повинна становити окрему та визначену частину підприємства і не повинна брати участі у проектуванні, виробництві, постачанні, монтажі, використанні або обслуговуванні продукції, яку віна оцінює.
___Крім того, призначений орган з оцінки відповідності не може проводити випробування продукції в акредитованій випробувальній лабораторії виробника такої продукції і відповідно укладати угоди з такими випробувальними лабораторіями, оскільки це суперечитиме його незалежності від виробника продукції, що оцінюється призначеним органом з оцінки відповідності.
___Якщо вам відомі випадки, коли забороняється використання випробувальнихілабораторій виробників для оцінки відповідності вимогам технічних регламентів, просимо повідоми про такі випадки для належного реагування Міністерством і виправлення даної ситуації.

___Національним агентством з акредитації України (НААУ) прийнято накази від 22.12.2017 № 238 та від 04.02.2019 №25од про впровадження вимог міжнародного стандарту ДСТУ ISO/IEC 17025:2017 у діяльності НААУ. Відповідно до вказаних наказів, НААУ з 01.06.2018 приймає заявки та проводить акредитацію відповідно ДСТУ ISO/IEC 17025:2017. З 01.07.2019 усі роботи з первинної акредитації, моніторингу та повторної акредитації випробувальних та калібрувальних лабораторій будуть проводитись тільки на відповідність ДСТУ ISO/IEC 17025:2017.
___Подання заявки на перехід на стандарт ДСТУ ISO/IEC 17025:2017 є правом лабораторії, яке вона реалізує за умови власної готовності до переходу на нову редакцію стандарту.
___Слід зазначити, що стандарт ДСТУ ISO/IEC 17025:2006 є чинним до 01.12.2020.
___Якщо є конкретні сфери, у яких взагалі відсутні випробувальні лабораторії, акредитовані за новим стандартом, або їх кількість є критично недостатньою для потреб бізнесу, просимо навести конкретні приклади для вжиття Міністерством відповідних заходів реагування.

___Правові та організаційні засади розроблення, прийняття та застосування технічних регламентів визначені Законом України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності».
___Статтею 17 Закону визначено, що не пізніше дня подання проекту технічного регламенту для погодження заінтересованими органами відповідний центральний орган виконавчої влади, що його розробив, розміщує на своєму офіційному веб-сайті повідомлення про оприлюднення відповідного проекту, а в разі потреби – додатково оприлюднює це повідомлення в інший спосіб, визначений Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Строк подання письмових коментарів до проекту технічного регламенту не може бути меншим ніж 30 днів з дня офіційного оприлюднення.
___Крім того невідкладно після оприлюднення проекту технічного регламенту на своєму офіційному веб-сайті, але не пізніше п’яти робочих днів з дня такого оприлюднення, розробник проекту технічного регламент має надати державам – членам СОТ повідомлення про відповідний проект технічного регламенту за формою, в обсязі та порядку, визначених правилами СОТ. Строк подання письмових коментарів до проекту технічного регламенту не може бути меншим ніж 60 днів з дня офіційного оприлюднення.
___Також, розробник проекту технічного регламенту повинен забезпечити погодження його з усіма заінтересованими центральними органами виконавчої влади. Строк погодження проекту заінтересованими центральними органами виконавчої влади в середньому складає 30 днів.
___Мінекономрозвитку як орган, що координує розроблення технічних регламентів, на постійній основі проводить моніторинг строків розроблення проектів технічних регламентів, проводить наради під головуванням керівництва Міністерства з розробниками технічних регламентів з метою виявлення проблемних питань, що гальмують процес їх розроблення, та за результатами інформує Уряд. У свою чергу, Уряд неодноразово надавав доручення розробникам технічних регламентів стосовно прискорення робіт з їх розроблення.

___Мінекономрозвитку не створює робочих груп з розроблення проектів технічних регламентів. Законом України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» не передбачено положень щодо розроблення проектів технічних регламентів з обов’язковим створенням відповідних робочих груп.
___Міністерство не володіє інформацією про створення іншими органами влади робочих груп з розроблення технічних регламентів, які не функціонують належним чином. Просимо надати приклади створення таких фіктивних «робочих груп».

___Відповідно до вимог стандарту ДСТУ ISO/IEC 17011:2017 (ISO/IEC 17011:2017, IDT) «Оцінка відповідності. Загальні вимоги до органів з акредитації, що акредитують органи з оцінки відповідності», офіційний сайт НААУ (www.naau.org.ua) містить методики, політики, загальні документи, які знаходяться у вільному доступі та детально роз’яснюють усі
процедури первинної акредитації, моніторингу та повторної акредитації.
___Відповідно до статті 14 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» у разі, якщо технічними регламентами передбачене застосування процедур оцінки відповідності, такі процедури містяться в технічних регламентах, затверджених законами чи актами Кабінету Міністрів України, або окремо затверджуються Кабінетом Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 13.01.2016 № 95). Таким чином, усі процедури оцінки відповідності є у вільному доступі і детально роз’яснюють усі етапи робіт з оцінки відповідності продукції вимогам технічних регламентів.
___У разі необхідності надання додаткових пояснень щодо конкретних методик акредитації та оцінки відповідності, які на вашу думку є не прозорими, просимо надати конкретні приклади з метою надання вам відповідних роз’яснень.

НЕ ЗНАЙШЛИ ВІДПОВІДЬ НА ПИТАННЯ?