НАЦІОНАЛЬНА СТАНДАРТИЗАЦІЯ

Про національну стандартизацію

Рубрика “Національна стандартизація” містить:

  • нормативно-правову базу, яка регулює діяльність у сфері стандартизації;
  • посилання на офіційний веб-сайт Мінекономрозвитку, де міститься інформація про переліки національних стандартів для цілей технічних регламентів;
  • посилання на офіційний веб-сайт ДП “УкрНДНЦ”, яке виконує функції національного органу стандартизації, де міститься інформація про:
    – національні стандарти;
    – національні технічні комітети стандартизації;
    – програму робіт з національної стандартизації;
    – магазин стандартів;
  • найбільш типові питання представників бізнесу та відповіді на них.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА

Угода про технічні бар’єри в торгівлі Світової організації торгівлі (Угода ТБТ СОТ)

Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (Глава 3 "Технічні бар’єри у торгівлі", статті 53-58)

Закон України від 05.06.2014 № 1315-VII "Про стандартизацію"

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 1163 "Про визначення державного підприємства, яке виконує функції національного органу стандартизації"

Наказ Мінекономрозвитку від 02.02.2015 № 76 "Про затвердження Положення про керівну раду національного органу стандартизації" (зареєстровано у Мін’юсті 18.02.2015 за
№ 186/26631)

Наказ Мінекономрозвитку від 09.02.2015 № 103 "Про затвердження Положення про комісію з апеляцій та Порядку розгляду нею апеляцій" (зареєстровано у Мін’юсті 23.02.2015 за
№№ 208/26653, 209/26654)

Наказ Мінекономрозвитку від 05.10.2016 № 1685 "Про затвердження Методики визначення трудомісткості та вартості робіт з національної стандартизації" (зареєстровано у Мін’юсті 27.10.2016 за № 1402/29532)

Наказ Мінекономрозвитку від 19.12.2016 № 2094 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо формування переліків національних стандартів, відповідність яким надає презумпцію відповідності продукції, пов’язаних з нею процесів або методів виробництва чи інших об’єктів вимогам технічних регламентів"

НАЦІОНАЛЬНІ СТАНДАРТИ

Каталог національних стандартів та кодексів усталеної практики

Інтернет магазин нормативних документів

Програма робіт з національної стандартизації

Переліки національних стандартів під технічні регламенти

Національні стандарти, на які є посилання в нормативно-правових актах

ТЕХНІЧНІ КОМІТЕТИ СТАНДАРТИЗАЦІЇ

Каталог технічних комітетів стандартизації

ПИТАННЯ ТА ВІДПОВІДІ

___ДП “УкрНДНЦ” відповідно до Закону України “Про стандартизацію” та згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №1163 з 03 січня 2015 виконує функції національного органу стандартизації.
___Відповідно до частини третьої статті 24 Закону України “Про стандартизацію” національний орган стандартизації формує та веде національний фонд нормативних документів, складає та веде каталог національних стандартів та кодексів усталеної практики.
___Актуальну інформацію щодо чинності національних стандартів, наявності змін та поправок до них та іншу інформацію щодо нормативних документів можна отримати, скориставшись офіційною електронною версією каталогу у вільному доступі на сайті ДП “УкрНДНЦ” або на сайті інтернет-магазину.
___Отже, користувачі мають всю необхідну інформацію про національні стандарти у вільному доступі.
___Усі версії Каталогу, які розміщені на сайтах інших організацій, можливо використовувати тільки як довідковий матеріал, інформація в них не носить офіційного характеру.

___Національний фонд нормативних документів забезпечує розповсюдження національних стандартів на платній основі для установ, підприємств, організацій незалежно від форм власності та виду діяльності, громадян та їх об’єднань із додержанням чинного законодавства України.
___Відповідно до статті 24 Закону України “Про стандартизацію”:
___– національні стандарти, кодекси усталеної практики, зміни до них та розроблені______національним органом стандартизації каталоги видаються, відтворюються та розповсюджуються національним органом стандартизації (частина перша);
___– інформаційні послуги надаються Національним органом стандартизації на договірних засадах шляхом видання, відтворення та розповсюдження офіційних текстів національних стандартів, кодексів усталеної практики та змін до них. Згідно ч. 4
___Розповсюдження копій нормативних документів на платній основі є європейською та міжнародною практикою і є одним із джерел фінансування роботи органів стандартизації.
___У зв’язку з цим, ДП “УкрНДНЦ” розповсюджує офіційні копії та належним чином завірені витяги з нормативних документів на платній основі.
___Можливість безкоштовно ознайомитись із текстами будь-яких стандартів, каталогів та класифікаторів, наявних у Національному фонді нормативних документів, надається лише у читальній залі фонду за адресою: м. Київ вул. Святошинська, 2, к. 307.
___Також відповідно до політики міжнародних та європейських організацій з стандартизації ISO, IEC, CEN і CENELEC технічні комітети стандартизації отримують безкоштовно міжнародні та європейські стандарти з метою їх розроблення як національні методом перекладу.

___Офіційні електронні копії нормативних документів наразі розповсюджує тільки ДП “УкрНДНЦ”.
___Розповсюдження здійснюється двома способами:
___— через сайт інтернет-магазину стандартів shop.uas.org.ua
___— надається можливість завантажити оплачені копії у власному кабінеті Клієнта,
___— за індивідуальним замовленням Клієнта, копії надсилаються на електронну адресу замовника.
___Електронні копії захищаються унікальним QR-кодом, який наноситься на першу сторінку виготовленої копії, в якому зашифровані дані про проданий нормативний документ, замовника, розповсюджувача, дату продажу. Код за потреби можливо верифікувати (розшифрувати) і підтвердити чи спростувати дані про кінцевого користувача кожної окремої копії.
___Електронні копії, що завантажуються з власного кабінету Клієнта в інтернет-магазині стандартів додатково супроводжуються окремим файлом з QR-кодом та ліцензією. Номер ліцензії вказаний на першій сторінці виготовленої копії. Ліцензію можна перевірити  у відповідному розділі___сайту інтернет-магазину.
___У разі невідповідності наявних ознак на копії ідентифікаційним ознакам офіційної копії, така копія вважається недійсною.

___Ні, не потрібно.
___Проекти національних стандартів, кодексів усталеної практики та змін до них не підлягають погодженню з центральними органами виконавчої влади, іншими державними органами (частина перша статті 21 Закону України “Про стандартизацію”.

___В рамках бюджетних Мінекономрозвитку не передбачається фінансування розроблення національних стандартів на заміну застарілих ГОСТ та ОСТ, розроблених до 1992 року. ___Починаючи з 2001 року, тобто з набуттям чинності Законом України “Про стандартизацію” від 17.05.2001 № 2408-ІІІ, який втратив чинність на підставі Закону України “Про стандартизацію” від 05.06.2014 № 1315-VІІ (далі – Закон), державна політика у сфері стандартизації базується на застосуванні серед інших принципу пріоритетності прийняття в Україні міжнародних і регіональних стандартів та кодексів усталеної практики як національних. ___З метою реалізації зазначеного принципу Мінекономрозвитку щороку виступає замовником (фінансує) розроблення проектів національних стандартів, гармонізованих з міжнародними та європейськими, у тому числі ідентичних гармонізованим європейським стандартам, відповідність яким надає презумпцію відповідності вимогам технічних регламентів, які розроблені на основі відповідних актів європейського законодавства, визначених Додатком ІІІ Угоди про асоціацію між Україною з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Ціль щодо скасування до кінця 2015 року ГОСТ визначена Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2014 № 695 та схваленою постановою Верховної Ради України від 11.12.2014 № 26-VIII. З метою зниження ризиків для суб’єктів господарювання Мінекономрозвитку завчасно було запропоновано заінтересованим сторонам, зокрема опрацювати питання щодо: ___скасування ГОСТ, які втратили актуальність; ___розроблення стандартів підприємств, якщо ГОСТ застосовують одно або декілька підприємств; ___розроблення національних стандартів на заміну відповідних ГОСТ. ___Відповідна інформація 27.03.2015 була розміщена на веб-сайті державного підприємства “Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості” (ДП “УкрНДНЦ”), яке виконує функції національного органу стандартизації. ___Враховуючи принцип пріоритетності прийняття в Україні міжнародних і регіональних стандартів як національних, кошти за бюджетними програмами Мінекономрозвитку спрямуються на проведення робіт на заміну ГОСТ лише у тому випадку, коли розробляються проекти національних стандартів, гармонізованих з міжнародними і європейськими стандартами. ___Частиною першою та другою статті 28 Закону визначено, що роботи із стандартизації фінансуються їх замовниками. Джерелами фінансування є: ___кошти Державного бюджету України; ___кошти, передбачені на виконання програм і проектів; ___власні та залучені кошти суб’єктів господарювання; ___інші не заборонені законодавством джерела фінансування. ___Відповідно до міжнародної та європейської практики саме бізнес фінансує роботи із стандартизації, оскільки застосування стандартів сприяє веденню бізнесу, підвищенню конкурентоспроможності продукції, впровадженню новітніх технологій та інновацій тощо. ___Фінансування розроблення національних стандартів у сфері залізничного транспорту не належить до завдань Мінекономрозвитку. ___З цього питання пропонуємо звернутися до Мінінфраструктури. ___Окрім цього, захист життя та здоров’я людей, тварин і рослин, охорона довкілля та природних ресурсів, забезпечення енергоефективності, захист майна, забезпечення національної безпеки та запобігання підприємницькій практиці, що вводить споживача (користувача) в оману в першу чергу є цілями прийняття технічних регламентів, які є обов’язкові для застосування.

___Законом України “Про публічні закупівлі” встановлено: ___Стаття 22. Тендерна документація ___2. Тендерна документація повинна містити: ___2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. ___3. Тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. ___4. Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. ___Стаття 16. Кваліфікаційні критерії ___1. Замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. ___2. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: ___наявність обладнання та матеріально-технічної бази; ___наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; ___наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. ___Стаття 28. Розгляд та оцінка тендерних пропозицій ___1. Оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону. ___Критеріями оцінки є: ___у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, – ціна; ___у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), – ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів. ___3. У разі якщо для визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції крім ціни застосовуються й інші критерії оцінки, у тендерній документації визначається їх вартісний еквівалент або питома вага цих критеріїв у загальній оцінці тендерних пропозицій. Питома вага цінового критерію не може бути нижчою ніж 70 відсотків, крім випадку застосування процедури конкурентного діалогу.

Таким чином, у випадку проведення закупівель у сфері стандартизації застосовується ціна разом з іншими критеріями оцінки, наприклад наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід.

___Законом України “Про публічні закупівлі” встановлено: ___Стаття 1. Визначення основних термінів ___1. У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні: ___35) учасник процедури закупівлі (далі – учасник) – фізична особа, у тому числі фізична особа – підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі; ___15) переможець процедури закупівлі – учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі;

___Закон України “Про стандартизацію” встановлено: ___Стаття 15. Технічні комітети стандартизації 1. Технічним комітетом стандартизації є форма співробітництва заінтересованих юридичних та фізичних осіб з метою організації і виконання робіт з міжнародної, регіональної, національної стандартизації у визначених сферах діяльності та за закріпленими об’єктами стандартизації. ___Технічні комітети стандартизації не мають статусу юридичної особи. ___Стаття 4. Мета стандартизації та основні принципи державної політики у сфері стандартизації 2. Державна політика у сфері стандартизації базується на збалансованому застосуванні таких принципів: 1) забезпечення участі фізичних і юридичних осіб у розробленні національних стандартів та кодексів усталеної практики; 2) відкритості та прозорості процедур розроблення і прийняття національних стандартів та кодексів усталеної практики з урахуванням інтересів усіх заінтересованих сторін; 3) неупередженого прийняття національних стандартів та кодексів усталеної практики на засадах консенсусу; ___Стаття 21. Прийняття і скасування національних стандартів, кодексів усталеної практики та змін до них 3. У разі досягнення консенсусу щодо проекту національного стандарту, кодексу усталеної практики та змін до них національний орган стандартизації приймає їх та визначає строк набрання ними чинності з урахуванням періоду підготовчих заходів.

___Таким чином, учасниками процедури закупівлі можуть бути фізичні та юридичні особи, які подали тендерну пропозицію. ___Учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною становиться переможцем процедури закупівлі. ___Замовник (національний орган стандартизації) укладає договір щодо розроблення проектів національних стандартів з фізичною або юридичною особою – переможцем процедури закупівлі. ___Далі робота над проектом національного стандарту відбувається в рамках технічного комітету стандартизації за процедурами, встановленими Законом України “Про стандартизацію” та основоположними національними стандартами, з метою досягнення консенсусу щодо тексту проекту національного стандарту та подання його для прийняття національним органом стандартизації.

___Відповідно до статті 56 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС Україна поступово впроваджуватиме звід європейських стандартів як національні стандарти, зокрема гармонізовані європейські стандарти, добровільне застосування яких вважатиметься таким, що відповідає вимогам законодавства, зазначеного у Додатку ІІІ до цієї Угоди.

___У 2019 році планами Мінекономрозвитку передбачається прийняти як національні стандарти не менш ніж 3 000 міжнародних та європейських стандартів.

___Для прийняття європейських стандартів як національних Мінекономрозвитку застосовує політичний ресурс, обумовлений необхідністю виконання умов Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

___Першим кроком, зробленим ще у 2015 році, було прийняття як національних стандартів близько 4 000 гармонізованих європейських стандартів для цілей технічних регламентів відповідно до Додатку ІІІ Угоди про асоціацію між Україною та ЄС (окрім стандартів у будівельній сфері, сферах радіотехнологій та транспорту).

___Упродовж 2015-2018 років забезпечувалося прийняття актуальних версій цих стандартів та їх переклад українською мовою.

___Слід зазначити, що національний орган стандартизації не наділено повноваженнями щодо прийняття рішення стосовно прийняття як національних всіх європейських стандартів. Відповідно до Закону України “Про стандартизацію” національний орган стандартизації приймає національні стандарти у разі досягнення консенсусу технічним комітетом стандартизації щодо цих національних стандартів.

___До складу технічних комітетів стандартизації входять представники промисловості, які нарізі дуже пасивні у питанні переходу на європейські стандарти.

___Також не є активними у застосуванні європейських стандартів підприємства-виробники шкіряного взуття України. Так в галузі технології шкіряного виробництва (код Міжнародного класифікатору стандартів ICS 59.140) та взуття (код ICS 61.060) наразі чинними є 210 європейських стандартів, з яких як національні стандарти прийнято 46, що становить лише 22 % загальної кількості європейських стандартів в зазначеній сфері.

___Прийняття усіх європейських стандартів як національних стандартів не може бути самоціллю. У зв’язку з підвищенням освіти та володінням фахівцями іноземними мовами брак коштів в державному бюджеті на переклад європейських стандартів вже не є аргументом для супротиву прийняття європейських стандартів мовою оригіналу.

___Слід враховувати головне, що потребується впровадження європейських стандартів в виробництво, застосування нових методів випробувань тощо, що пов’язано з значними фінансовими витратами.

___Пропозиція щодо одночасної дії європейських стандартів прийнятих як національні стандарти та національних стандартів не відповідає частині четвертій статті 17 Закону України “Про стандартизацію”, відповідно до якої уразі прийняття європейського стандарту як національного забезпечується ідентичність національного стандарту відповідному європейському стандарту. З дня набрання чинності національним стандартом, що є ідентичним європейському стандарту, повинен бути скасований національний стандарт, положення якого суперечать положенням відповідного національного стандарту, що є ідентичним європейському стандарту.

___Таким чином, Мінекономрозвитку практично забезпечено виконання пріоритетного заходу щодо прийняття європейських стандартів для цілей  технічних регламентів відповідно до Додатку ІІІ Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

___Разом з тим, підвищені темпи гармонізації, а саме: якщо в 2018 році було прийнято 2 002 національних стандарти, гармонізованих з міжнародними та європейськими, то в 2019 році передбачається прийняти не менш ніж 3 000 таких стандартів.

___Окрім цього, Мінекономрозвитку та національний орган стандартизації                (ДП  “УкрНДНЦ”) здійснюють заходи (працюють з технічними комітетами стандартизації)  з метою забезпечення прийняття європейських стандартів в інших сферах, поза межами Додатку ІІІ Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, що передбачає збільшення кількість прийнятих стандартів у 2020 році.

___Метою проведення Мінекономрозвитку Міжнародного форуму з питань технічного регулювання та комунікація з бізнесом шляхом обговорення актуальних питань на Платформі   https://techreg.in.ua/ є надання з боку держави роз’яснень щодо переваг у застосуванні стандартів, у тому числі європейських.

___Пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України “Про стандартизацію” встановлено, що міждержавний стандарт – регіональний стандарт, передбачений Угодою про проведення узгодженої політики в галузі стандартизації, метрології і сертифікації від 13 березня 1992 року та прийнятий Міждержавною радою із стандартизації, метрології і сертифікації.

___Статтею 1 Угоди про проведення узгодженої політики в галузі стандартизації, метрології і сертифікації встановлено, що сторони, маючи повну самостійністьу питаннях формування і реалізації систем стандартизації, метрології і організації робіт у цій галузі, зокрема визнають діючі стандарти “ГОСТ” як міждержавні.

___Пунктом 2 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про стандартизацію” встановлено, що міждержавні стандарти (ГОСТ), що діяли на момент набрання чинності Угодою про проведення узгодженої політики в галузі стандартизації, метрології і сертифікації від 13 березня 1992 року, та республіканські стандарти Української Радянської Соціалістичної Республіки (РСТ УРСР) застосовуються як національні стандарти до їх заміни на національні стандарти чи скасування в Україні.

___Тобто, міждержавні стандарти (ГОСТ) не є документами Російської Федерації.

___Україна як держава-учасниця Угоди про проведення узгодженої політики в галузі стандартизації, метрології і сертифікації має рівні права з іншими державами-учасницями зазначеної Угоди та застосовує міждержавні стандарти (ГОСТ) в Україні як національні стандарти.

___У 2015 році скасовано 14475 застарілих міждержавних стандартів (ГОСТ), розроблених до 1992 року, які повинні були втратить чинність у 2016, 2017, 2018 роках та з 01.01.2019 року.

___Упродовж 2015-2018 років прийнято 584 національних стандарти, у тому числі гармонізованих з міжнародними та європейськими,  на заміну ГОСТ, розроблених до 1992 року.

___До Програми робіт із національної стандартизації на 2019рік включено розроблення 314 національних стандартів на заміну ГОСТ, розроблених до 1992 року.

___У 2019 році залишаються чинні – 1 176 ГОСТ, розроблені до 1992 року,які будуть скасовані в:
___• 2019 – 149;
___• 2020 – 98;
___• 2021 – 929.

 ___З 1 176 ГОСТ залишаються чинними:
___• які розроблені на основі міжнародних стандартів, версії яких є актуальними;
___• на заміну яких розробляються національні стандарти;
___• посилання на які є в нормативно-правових актах;
____застосовуються в стратегічних сферах діяльності (оборонно-промисловому комплексі, атомної енергетиці тощо).

___Для подання інформації заінтересованим сторонам національний орган стандартизації (ДП “УкрНДНЦ”) складає та веде Каталог національних стандартів та кодексів усталеної практики (далі – Каталог), який оновлює щомісяця.

___Каталог розміщено на офіційному веб-сайті ДП “УкрНДНЦ”.

Посилання на Каталог також розміщено сайті Комутативної платформи 

___Каталог являє собою перелік національнихстандартів (ДСТУ), прийнятих в Україні національним органом стандартизації та містить всю необхідну інформацію про них, у тому числі проєвропейські стандарти, прийняті як національні.

___Каталог не є статичним документом, його оновлення відбувається у зв’язку з прийняттям нових та скасуванням застарілих національних стандартів.

___Каталог, оновлений в травні 2019 року, містить інформацію щодо                                23 709 національних стандартів.

___Частиною другою статті 23 Закону України “Про стандартизацію” встановлено, що національні стандарти застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обов’язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами.

___Тобто, будь-яка заінтересована сторона може скористатися інформацією про національні стандарти, розміщеною в Каталозі, та добровільно застосовувати будь-які національні стандарти у своїй діяльності.

___Мінекономрозвитку не планує зобов’язувати ЗВО вводити в навчальний процес предмет “Основи сертифікації та стандартизації продукції”.
___В Україні є достатня кількість навчальних закладів, в яких викладаються основи стандартизації та сертифікації.

___Ціль щодо скасування до кінця 2015 року ГОСТ, розроблених до 1992 року, визначена Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2014 № 695 та схваленою постановою Верховної Ради України від 11.12.2014 № 26-VIII.

___З метою зниження ризиків для суб’єктів господарювання Мінекономрозвитку завчасно було запропоновано заінтересованим сторонам, зокрема опрацювати питання щодо:
___скасування ГОСТ, які втратили актуальність;
___розроблення стандартів підприємств, якщо ГОСТ застосовують одно або декілька підприємств;
___розроблення національних стандартів на заміну відповідних ГОСТ.

___Відповідна інформація 27.03.2015 була розміщена на офіційному веб-сайті державного підприємства “Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості” (ДП “УкрНДНЦ”), яке виконує функції національного органу стандартизації.

___На офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку розміщено роз’яснення з питань застосування стандартів, у тому числі в зв’язку зі скасуванням у 2015 році ГОСТ, розроблених до 1992 року (ГоловнаДіяльністьТехнічне регулюванняОголошення).

___Наприклад, ГОСТ 2.102-68 “ЕСКД. Виды и комплектность конструкторских документов”, який ще чинний в Україні, встановлює види і комплектність конструкторських документів на вироби всіх галузей промисловості.

___Так, до конструкторських документів належать документи, які застосовуються на різних етапах життєвого циклу виробу та містять вичерпні дані щодо нього, зокрема: кресленики, які  містять зображення деталі та інші дані, необхідні для її виготовлення і контролю; експлуатаційні документи, які призначені для використання при експлуатації, обслуговуванні та ремонті виробу в процесі експлуатації; ремонтні документи, що містять дані для проведення ремонтних робіт на спеціалізованих підприємствах.

___ГОСТ 2.603-68 “ЕСКД. Внесение изменений в эксплуатационную и ремонтную документацию”, який також ще чинний в Україні,встановлює правила та умови внесення змін до копії експлуатаційних і ремонтних документів, переданих замовнику. Зміни вносять при:
___конструктивних змінах виробу або зміну умов експлуатації, які викликають необхідність зміни встановлених раніше правил експлуатації і ремонту;
___зміни способів і техніки проведення ремонту виробів, які тягнуть за собою зміну технології ремонту і (або) технічних вимог, передбачених раніше випущеними експлуатаційними та (або) ремонтними документами;
___виявленні в документі помилки, що викликає неправильну експлуатацію і (або) ремонт виробу.

___Зазначені приклади показують, що ГОСТ, розроблені в 1968 році, враховують можливість внесення змін в існуючу конструкторську документацію, яка може бути змінена, наприклад через конструктивні зміни виробу.

___Тому, пропонуємоАТ “Завод ТЕМП” використовувати нові сучасні національні стандарти під час розроблення конструкторської документації для її виготовлення з метою забезпечення її конкурентоспроможності та пропонувати своїм клієнтам оптимальні варіанти технічних і технологічних рішень.

___Для подання інформації заінтересованим сторонам національний орган стандартизації (ДП “УкрНДНЦ”) складає та веде Каталогнаціональних стандартів та кодексів усталеної практики (далі – Каталог), який оновлює щомісяця.
___Каталог розміщено на офіційному веб-сайті ДП”УкрНДНЦ”.
___Посилання на Каталог також розміщено сайті Комутативної платформи
___Каталог, оновлений в травні 2019 року, містить інформацію щодо 23 709 національних стандартів.

___Каталог розміщено на офіційному веб-сайті ДП”УкрНДНЦ”.
___Посилання на Каталог також розміщено сайті Комутативної платформи
___Каталог, оновлений в травні 2019 року, містить інформацію щодо 23 709 національних стандартів, у тому числі про міжнародні та європейські стандарти, прийняті як національні.

___У 2019 році фонд національних стандартів становить: ___21 808 – національні стандарти, з них: _____13 977 – міжнародні та європейські стандарти, прийняті як національні: _______7 197 – міжнародні стандарти; _______6 780 – європейські стандарти.

___Методом перекладу прийнято як національні стандарти 7675 міжнародних та європейських стандартів.

___У 2018 роціприйнято як національні стандарти та зміни до них: ___ДСТУ ISO – 512, з них методом перекладу 94; ___ДСТУIEC – 55, з них методом перекладу 8; ___ДСТУEN – 1278, з них методом перекладу 655.

___У 2019 році Мінекономрозвитку фінансує розроблення методом перекладу 211 національних стандартів, гармонізованих з міжнародними та європейськими.

___Заборгованість з видання національних стандартів утворилась в попередніх роках. Кількість прийнятих національних стандартів перевищує кількість виданих стандартів кожного року. Власними силами ДП “УкрНДНЦ” не може видати необхідну кількість національних стандартів, тому останніми роками застосовується практика залучення сторонніх організацій, для допомоги вирішення проблеми виділяються бюджетні кошти.

___Видання попередніх років: ___2015 рік – 543 національні стандарти; ___2016 рік – 884 національні стандарти (із залученням сторонніх організацій); ___2017 рік – 443 національні стандарти;

___На 01.01.2018 заборгованість з видання становила 2 182 національні стандарти.

___У 2018 році видано 1154: ___власними силами – 377 національних стандартів; ___сторонніми організаціями – 777 національних стандартів.

___На 01.01.2019 заборгованість ДП “УкрНДНЦ” становила 1 329 національних стандартів з урахуванням національних стандартів, що набули чинності з 01.01.2019.

___У 2019 році заплановано до видання 260 національних стандартів за кошти бюджетної програми Мінекономрозвитку, розглядається питання виділення технічної допомоги для вирішення проблеми.

___План друку національних стандартів формується з урахуванням пріоритетності (використання національних стандартів для цілей оцінки відповідності,  наявність заявок на придбання офіційних копій).

___На 31 травня за 2019 рік видано 176 національних стандартів, в тому числі 11 стандартів підготовлено до видання залученою організацією.

___Відповідно до пункту 13 частини першої статті 1 Закону України “Про стандартизацію” національний стандарт – стандарт, прийнятий національним органом стандартизації та доступний для широкого кола користувачів.
___Тобто, стандарт, який скасовано, не є національним стандартом.
___Законодавчих підстав для застосування скасованого національного стандарту не має.
___Відповідно до частини другої статті 23 Закону України “Про стандартизацію” національні стандарти застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обов’язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами.
___Тобто, суб’єкти господарювання взагалі можуть не застосовувати національні стандарти, якщо цього не вимагає законодавство та не існує господарських, професійних та інших потреб.
___Відповідно до частини другої статті 21 Закону України “Про стандартизацію” міжнародні та регіональні стандарти приймаються як національні стандарти національним органом стандартизації.
___Практика застосування міжнародних стандартів свідчить про їх добровільне застосування.
___Європейські стандарти не застосовуються безпосереднє, вони застосовуються як національні впровадження, тобто у разі їх прийняття як національні стандарти.
___Окрім цього, відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України “Про стандартизацію” у разі прийняття європейського стандарту як національного забезпечується ідентичність національного стандарту відповідному європейському стандарту. З дня набрання чинності національним стандартом, що є ідентичним європейському стандарту, повинен бути скасований національний стандарт, положення якого суперечать положенням відповідного національного стандарту, що є ідентичним європейському стандарту.
___Тобто, застосовується національний стандарт, що є ідентичним європейському стандарту, а національний стандарт, положення якого йому суперечать, не може застосовуватися та має бути скасований.

___Пунктом 38 розділу І Закону України від 09.04.2014 № 1193-VII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру” виключено статтю 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 10.05.1993 № 46-93 “Про стандартизацію і сертифікацію”, якою було передбачено державну реєстрацію ТУ.
___Наразі права підприємств, установ та організацій, що здійснюють стандартизацію визначені статтею 16 Закону України “Про стандартизацію”, відповідно до якої:
___підприємства, установи та організації мають право у відповідних сферах діяльності та з урахуванням своїх господарських і професійних потреб організовувати та виконувати роботи із стандартизації, зокрема: розробляти, приймати, перевіряти, переглядати та скасовувати ТУ та зміни до них, установлювати процедури їх розроблення, прийняття, перевірки, перегляду, скасування та застосування;
___стандарти, кодекси усталеної практики та ТУ, прийняті підприємствами, установами та організаціями, застосовуються на добровільній основі;
право власності на стандарти, кодекси усталеної практики і ТУ, прийняті підприємствами, установами та організаціями, і видані ними каталоги належать відповідним підприємствам, установам та організаціям.
___Згідно з пунктом 3.2.1 Статуту державного підприємства “Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів” (ДП “Укрметртестстандарт”), затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 01.03.2017 № 283, предметом діяльності ДП “Укрметртестстандарт” у сфері стандартизації, зокрема є упорядкування (формування і зберігання) бази даних “Технічні умови України” та проведення на замовлення суб’єкта господарювання перевірки змісту проектів ТУ на відповідність нормативно-правовим актам та національним стандартам.
___Тобто, законодавством визначено право підприємств розробляти власні ТУ за правилами, встановленими самими підприємствами.
___Законодавством не передбачена перевірка ТУ та їх реєстрація.
___ДП “Укрметртестстандарт” проводить перевірку ТУ та вносить інформацію про них до бази даних “Технічні умови України” виключно за зверненням власника ТУ.
___Обов’язків підприємств перевіряти ТУ та реєструвати їх в ДП “Укрметртестстандарт” не має.

___Питання щодо формування тендерної документації не належить до завдань департаменту технічного регулювання.
___З цього питання можна звернутися до органів, визначених відповідними законами України.

___Процедурні норми роботи ТК, права й обов’язки членів ТК, відповідального секретаря ТК та секретаріату ТК визначені ДСТУ 1.14:2015 “Національна стандартизація. Процедури створення, діяльності та припинення діяльності технічних комітетів стандартизації”.
___Радимо колективному члену ТК 25 використовувати свої права під час роботи в ТК.
___Між тим, з питання необхідності залучення всіх членів ТК 25 до роботи, департамент технічного регулювання звернувся до ДП “УкрНДНЦ”, яке виконує функції національного органу стандартизації та до повноважень якого належить координація діяльності ТК.
___Про результати розгляду цього питання ДП “УкрНДНЦ” разом з ТК 25 будуть повідомлені додатково.

___Трудомісткість підготовки національних стандартів до видання встановлено в Додатку 3 до Методики визначення трудомісткості та вартості робіт із стандартизації, затвердженої наказом Мінекономрозвитку від 05.10.2016 № 1685, зареєстрованим у Мін’юсті 27.10.2016 за № 1405/29532.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1402-16

___Трудомісткість підготовки національного стандарту до видання становить 0,09 людино-днів на одну сторінку, яка містить 1860 знаків з урахуванням пропусків.
___Вартість робіт з підготовки національного стандарту до видання розраховується виходячи з трудомісткості та заробітної плати працівників ДП “УкрНДНЦ”.

НЕ ЗНАЙШЛИ ВІДПОВІДЬ НА ПИТАННЯ?