Мінекономіки врахувало поправки учасників
Комунікативної платформи з технічного регулювання
У ході обговорення проекту наказу «Про затвердження Технічного регламенту назв текстильних волокон і відповідного етикетування та маркування вмісту складників сировинного складу текстильних виробів» учасники Комунікативної платформи з технічного регулювання
внесли 9 коментарів, із яких Мінекономіки було враховано 6.
Зокрема було враховано пропозицію вилучити з проекту додаток 2, що перераховує назви «fleece wool» на всіх мовах ЄС.
Також учасники обговорення звернули увагу, що в пунктах 30 «(Поліамід (polyamide)» або нейлон (nylon) і 32 «Поліамід (polyimide)» додатка 1 та 8 до проекту Технічного регламенту спостерігається однаковість українських назв текстильних волокон «Поліамід» та «Поліімід». Тому домовились лишити у тексті назву текстильного волокна «Поліімід». У пункті 7 додатка 5 до проекту Технічного регламенту у словосполученні «Пояси для панчіх та відв’язки» вирішили замінити слово «відв’язки» словом «підв’язки». А у пункті 8 додатка 1 та 8 до проекту Технічного регламенту запропоновано у словосполученні «Справжня конопля (true hamp)» слово «hamp» замінити на «hemp».
Крім того, у колонці «опис текстильного волокна» пункту 15 додатка 1 до проекту Технічного регламенту учасниками обговорення запропоновано замінити слова «волокно, отримане з листя мексиканської агави (Agave sisalana)» словами «волокно, отримане з листя Agave sisalana». Назву проекту Технічного регламенту вирішили відкоригувати в частині заміни закінчення в слові «відповідне» на «відповідного».
Частково врахувати вирішили зауваження щодо пунктів 5 та 6 додатка 5 до проекту Технічного регламенту, де зазначені тільки шкарпетки та колготки.
«Але ж п’ятка, мисок та борт є і в інших панчішно-шкарпеткових виробах, таких як “панчохи”, “напівпанчохи”, “підслідники”. Крім того, в даних пунктах йде мова про підсилення жорсткості в п’ятці та миску. Може використовуватися додаткова нитка для підсилення зміцнення. Але про яке підсилення жорсткості йде мова в панчішно-шкарпеткових виробах?», – зазначила начальник відділу технічного контролю з м. Житомир Тетяна Пивовар.
Тому тепер у пунктах 5 та 6 додатка 5 до проекту Технічного регламенту залишено шкарпетки та колготки відповідно до акту законодавства ЄС, на основі якого розроблено проект Технічного регламенту, та зазначено, що у цих виробах для визначення їх складу не враховуються нитки, що вкладаються у мисок та п’ятку для підсилення міцності.
Технічний регламент має на 100% відповідати регламенту ЄС! Фактично український регламент – це автентичний переклад тексту європейського. Що обговорювати?
Дякуємо за перший коментар. Нам важливо отримати думки представників бізнес-спільноти стосовно відповідності нашого проекту акту законодавства ЄС. Можливо ми зробили десь помилки… Будемо раді усім коментарям!
Доброго дня! Прошу звернути увагу на Додаток 2, що перераховує назви fleece wool на всіх мовах ЄС, але не містить назви українською, інакше з п.2.3. випливає, що українська назва не повинна використовуватись взагалі. Думаю, ідея відповідного додатку ЄС директива – мати уніфіковану назву кожною мовою ЄС. Оскільки цей регламент для України і маркування всіх назв волокон українською, то і для fleece wool варто включити уніфіковану українську назву. Взагалі, питання навіщо нам цей додаток, якщо для решти назв слід використовувати українські назви для надання на ринку України:)
Дякуємо за коментар. Додаток 2 виключено з проекту.
Ще є один коментар щодо українських назв для polyamide та polyimide. Наразі у Додатку 1 використовується однакова українська назва “поліамід” і в рядку 30 (Поліамід (polyamide) або нейлон (nylon), і в рядку 32 Поліамід (polyimide). І відповідно у Додатку 8 теж однакова назва у рядку 30 (Поліамід або нейлон:) і у рядку 32 Поліамід. Додаток 8 встановлює допустимі відхилення, які різні за значенням для поліаміду (polyamide) і полііміду (polyimide), але наразі це виглядає у Додатку 8, що для одного і того самого матеріалу встановлені різні значення щодо допустимих відхилень, що може потім викликати суперечності при застосуванні технічного регламенту як виробниками,… Read more »
Дякуємо за коментар. Зазначений коментар взято в роботу.
У Додатку 4, що перелічує текстильні вироби, для яких етикетування або маркування не є обов’язковим, пункт 42 наразі викладений як “41. Прапори та знамена”. В оригіналі це звучить як “42. Flags and banners”. Згідно порталу slovnyk.ua, прапор і знамено – слова-сіноніми (“ЗНАМЕНО, знамена, с., рідко. Те саме, що прапор.”). На мою думку, під словом banner в ЄС розуміють саме банери як рекламні інструменти, які доволі часто виготовлені з текстильних матеріалів. Слово “банер” є в українському словнику (“БАНЕР, -а, ч. Рекламний плакат. // Графічне зображення рекламного характеру; банери розміщують для залучення потенційних клієнтів або для формування іміджу. //спец. Рекламна картинка на… Read more »
Дякуємо за коментар. Зазначений коментар взято в роботу.
У Додатку 5 є пункт “7. Пояси для панчіх та відв’язки”. В оригіналі це “Suspenders and garters”. Переклад для garter – підв’язка (slovnyk.ua: “ПІДВ’ЯЗКА, и, ж. Те, чим що-небудь підв’язують”. Слово “відв’язка” не знаходить ані словник, ані гугл). Варто замінити на “7. Пояси для панчіх та підв’язки” (щоб уникнути порушень мовного законодавства)
Дякуємо за коментар. Зазначений коментар взято в роботу.
ще один коментар до Додатку 1 – “8 Справжня конопля (true hamp)” – виправте будь-ласка “hamp” на “hemp”
Дякуємо за коментар. Зазначений коментар взято в роботу.
Прошу звернути увагу на такі пункти Додатку 1:
“15. Сизаль (sisal) волокно, отримане з листя мексиканської агави (Agave sisalana)”
Agave sisalana має зазвичай іншу українську назву – Агава сизальська. Наприклад, саме таку назву використовують в українській фармокопеї “А. сизальська — Agave sisalana”, не кажучи вже про Вікіпедію: “Агава сизальська, Агава сизаль (Agave sisalana)” Можливо, варто взагалі залишити тільки ботанічну назву “волокно, отримане з листя рослини Agave sisalana” або перевірити ще раз коректність української назви.
“32 Поліамід (polyimide)” – як було в попередньому коментарі варто змінити на “поліімід”
Дякуємо за коментар. Зазначений коментар враховано в роботі.
Доброго дня! Прошу звернути увагу на назву Технічного регламенту. Чи не правильним було б написати: ” Технічний регламент назв текстильних волокон і відповідного етикетування та маркування вмісту складників сировинного складу текстильних виробів”. На мою думку, не читається ” …назв текстильних волокон і відповідне етикетування ….”.
Дякуємо за коментар. Погоджуємося з вами, то була попередня назва проекту Технічного регламенту. На сьогодні її змінено: “Технічний регламент назв текстильних волокон і відповідного етикетування та маркування вмісту складників сировинного складу текстильних виробів”.
Доброго дня! В Додатку 6, пункти 5,6, зазначені тільки шкарпетки та колготки. Але п
ятка, мисок та борт є і в інших панчішно-шкарпеткових виробах, таких як "панчохи", "напівпанчохи", "підслідники". Крім того, в даних пунктах йде мова про підсилення жорсткості в пятці та миску. Може використовуватися додаткова нитка для підсилення зміцнення. Але про яке підсилення жорсткості йде мова в панчішно-шкарпеткових виробах?Дякуємо за коментар. Зазначений коментар взято в роботу.
Доброго дня! Волокно, отримане з лубу конопель, в Регламенті ЄС зазначено як “коноплі”. В проекті Технічного Регламенту, який розроблено на основі Регламенту ЄС, дане волокно зазначено як “Справжня конопля”. Чи не доречним було б залишити версію Регламенту ЄС?
Доброго дня! В Додатку 5, пункт 7, проекту Регламенту зазначено, що не враховуються при позначенні сировинного складу виробів “строчки та наметувальні нитки”. Чи не було б доречним замінити “строчки та наметувальні нитки” на “нитки для зшивання та з єднання”, як це зазначено в Регламенті ЄС № 1007/2011, на основі якого розроблено проект даного Регламенту, та в Технічному регламенті щодо назв текстильних волокон та маркування текстильних виробів, який діє в Україні? На мою думку, вислів “нитки для зшивання та з єднання” є більш зрозумілим.